Червоний дуб

На територію червоний дуб (латиною quercus rubra) був завезений лише в останні роки 19 століття. У весняний і літній час він мало чим відрізняється від інших дерев, проте з настанням осені його листя забарвлюється в незвичайні відтінки, що вражають своєю красою. Саме це і стало причиною вибору назви – червоний дуб. Його деревина входить до числа особливо цінних. Вона має яскраве коричнево-червоне забарвлення і благородну структуру. Це дерево в народі ще називають канадським, гостролистим або північним дубом.

Особливості червоного дуба

У висоту червоний дуб може досягати близько 25 м. До складу крони входять розлогі гілки, завдяки чому вона має форму шатра. Чим ближче до основи дерева, тим ширший розмах гілок. Це дерево отримало такі незвичайні назви завдяки особливому забарвленню і формі листових пластин. Восени на тлі жовтолистих дерев червоний дуб виглядає особливо яскраво.

Основні характеристики червоного дуба:

1. Тривалість життя. У середньому вона становить від 300 до 400 років. Однак зустрічаються екземпляри, вік яких близько 2 тисяч років. Коли дереву виповниться 150 років, воно досягне своєї граничної висоти. Зате в ширину воно збільшується протягом усього життя.
2. Кора. Поки рослина молода, її стовбур досягає в поперечнику близько 0,4 м, при цьому його поверхню покриває сірувата тонка кора. У дорослих дерев широкий стовбур вкритий розтрісканою корою темного сірого забарвлення.
3. Цвітіння. Зацвітає дуб в останні весняні тижні. При цьому тривалість цвітіння близько 7 днів. Розкриття квіток відбувається в один і той же час з появою молодого листя.
4. Плоди. На гілках утворюються злегка округлі жолуді, причому найбільші з них мають величину близько 20 мм. Носик у них закруглений. Перші плоди утворюються на дереві на другий рік після посадки в осінній час. Регулярне плодоношення спостерігається після того, як дереву виповниться 15-20 років.
5. Листя. Її довжина близько 20 сантиметрів. Пластини вузькі, глянцеві, мають глибокі виїмки та лопаті, загострені з кожної зі сторін. Після розкриття листові пластини мають злегка червонуватий відтінок. У літню пору вони зелені, а з настанням осіннього періоду листя у молодих дерев забарвлюється в шарлахово-червоний відтінок, а у стареньких екземплярів – у коричнювато-бурий.
6. Коренева система. Вона добре розвинена і може йти в глиб ґрунту до 20 м.
7. Уподобання. Не пред'являє особливих вимог до ґрунту. Добре росте в ґрунті з підвищеною кислотністю. Негативно реагує на надмірно вологий і вапняний ґрунт.
8. Температура. Рослині не страшні ні спека, ні сильні морози.
9. Темпи зростання. Поки дерево молоде, воно є повільнозростаючим. Однак з роками швидкість росту значно збільшується.
10. Освітлення. Для посадки дуба червоного рекомендується вибирати затінені ділянки. Причому найкраще він росте тоді, коли його верхівка повністю освітлена сонцем.

Де росте червоний дуб

Дуб червоний родом із Північної Америки. Віддає перевагу зростанню на узбережжях різних водойм, при чому вона обирає ділянки без надмірно вологого ґрунту. Це дерево належить до числа типових рослин Канади.

На територію європейських країн такий дуб був завезений у 17 ст. Його можна зустріти на території Франції, Англії та Німеччини. На теренах найбільш широкого поширення дуб набув на північних широтах, а ще його можна побачити в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду. Прекрасно витримує заморозки. Побачити червоний дуб можна в лісах Єкатеринбурга, Орловської та Московської області, а ще на Північному Кавказі. Також його можна побачити в парках України, Білорусі та Естонії.

Посадка та догляд у відкритому ґрунті

Для посадки саджанця червоного дуба найкраще підійде ділянка на сонячній стороні. Тут він швидше і краще адаптується після висадки, а ще це значно полегшить догляд за ним. Якщо ж освітлення буде надмірно мізерним, то деревце ростиме вкрай повільно і не дасть плодів.

Морози і сильні вітри для такої рослини не становлять особливої небезпеки. Під час вибору місця на ділянці потрібно обов'язково врахувати той факт, що крона у дуба досить широка, і її розвитку не повинні заважати рослини і будівлі, які знаходяться поруч. А ще у такої рослини розвинена і потужна коренева система, якій так само необхідна достатня кількість місця.

Під час висадки саджанця стежте за тим, щоб його коренева шийка не була заглиблена. Для посадки найкраще підійде відкрита ділянка, освітлювана сонцем хоча б з ранку до обіду.

Протягом перших років вирощування така культура потребує особливого догляду. Дерево потрібно своєчасно поливати, видаляти бур'ян з пристовбурного кола і в міру необхідності боротися зі шкідниками. Повністю припинити полив треба приблизно за 30 днів до закінчення листопаду. Не потребує підготовки до зимівлі.

Способи розмноження

Червоний дуб при бажанні можна виростити з жолудя. Для початку жолуді потрібно заготовити. Їх збір проводять під час плодоношення (з початку і до другої половини осіннього періоду). Спочатку з жолудя покажеться маленький корінь, спрямований вниз. Потім почнеться формування стебла зеленого забарвлення, на якому повинні вирости 3 листові пластинки. Для того щоб посилити ріст бічних гілок, проводять обов'язкові прищіпки молодих саджанців.

Покроковий опис розмноження канадського дуба насінням (жолудями):

1. Жолуді на добу замочують у теплій воді, в якій попередньо розчиняють засіб, що стимулює зростання. Безпосередньо перед висівом насіннєвого матеріалу, його на півгодини занурюють у розчин марганцевого калію.
2. Субстрат для посіву підійде вологий і бідний. Ідеальний склад: річковий пісок (30 відсотків) і торф (70 відсотків).
3. Жолуді розміщують у ґрунтосуміші вертикально. Засипте його зверху шаром субстрату товщиною близько 20 мм.
4. Посіви зверху вкривають склом або плівкою і переносять у холодне місце, де вони пробудуть 8 тижнів. Оптимальна температура повітря – від 2 до 5 градусів. Досить часто посіви ставлять на найнижчу полицю в холодильнику.
5. Насіння має прорости під укриттям, при цьому температуру змінювати не можна. Слідкуйте за тим, щоб їм вистачало вологи.
6. Коли з'являться молоді пагони, посіви вирощують уже при кімнатній температурі.

Ця рослина відрізняється невибагливим характером і невибагливістю. Саджанці, що підросли, висаджують у відкритий ґрунт у літню пору, це дозволить їм добре прижитися до настання сильних заморозків. Не забувайте проводити своєчасну обрізку відмерлих засохлих гілок. Молоде деревце перед настанням зимових холодів рекомендується вкрити плівкою або іншим покривним матеріалом.

Значення і застосування

У давні часи вважалося, що червоний дуб – це найголовніше дерево. Він красувався практично на всіх міських площах, а віряни поклонялися йому під час проведення обрядів. Вважалося, що будь-яка з частин цього дерева має цілющу силу. Його було категорично заборонено зрубувати, оскільки це могло викликати гнів богів.

Пізніше дуб почали використовувати в найрізноманітніших галузях: сільське господарство, збройова промисловість, для приготування лікарських засобів і їжі. Його застосовували для створення чорнила для рукописів. Деревина йде для виготовлення матеріалів для оздоблення та меблів, а ще її застосовують у прикладному мистецтві. Вона дуже високо цінується і має стійкість до зношування. Деревина відрізняється високою щільністю і твердістю, тому її дуже складно обробляти, але легко полірувати. Якщо правильно доглядати за виробами з червоного дуба, то вони служитимуть дуже довго (понад 100 років). Коли дерево тільки зрубають, деревина має світле забарвлення, але з роками воно стає все більш насиченим і темним. Високоміцній деревині не страшні різкі перепади температур.

Деревину застосовують у шкіряній промисловості, корабельній справі та будівництві, а ще використовують для виготовлення дверей, бочок, шпонів і паркетів.

Чим корисний червоний дуб:

1. З листя готують відвар, який використовують у разі хвороб органів шлунково-кишкового тракту та легень, а ще його приймають у разі застудних захворювань.
2. Деревину застосовують для виготовлення ароматичних паличок. Вони не спотворюють запах, а навпаки покращують його.
3. Настій листя і кори підвищує імунний захист організму, а ще допомагає в разі головного болю.

Настій дуба використовують у разі:

• колітах і кольках;
• геморої;
• варикозного розширення вен;
• серцевої недостатності та захворювань печінки;
• хворобах шлунково-кишкового тракту;
• виразковому захворюванні;
• нетриманні рідини в організмі;
• кровоточивості ясен.

Бджіл приваблює квітучий дуб, вони використовують пилок для виготовлення меду. Листя застосовується як фарбувальна речовина для тканин. З гілок в'яжуть віники для лазень. Дикі тварини дуже люблять ласувати жолудями, а ще їх використовують для виготовлення борошна.

Червоний дуб у ландшафтному дизайні

Червоний дуб користується великою популярністю у власників парків і садівників завдяки своєму ефектному листю. Найкращі сусіди:

• акація;
• хвойні породи дерев;
• жовтий клен;
• липа;
• декоративний ялівець.

У садах у східному стилі біля такого дуба висаджують рододендрони та мигдаль. А ще біля нього чудово виглядають ранньоквітучі культури, наприклад, крокуси і фіалки. Вони відцвітають до закінчення листопаду.

Ті екземпляри червоного дуба, чий вік понад п'ятсот років, вважають природною пам'яткою. У молодих рослин заболонь забарвлена в блідо-бежевий колір, який з роками стає все більш темним. У підсумку забарвлення заболоні стає благородним коричнювато-червоним.

Статтю підготовано з використанням матеріалів сайта homemasters.com.ua.